Зчеплення КрАЗ-5233НЕ
Докладний опис зчеплення і його будова наведені в Керівництві з експлуатації силового агрегату.
Привід управління зчепленням (рисунок 15) складається з підвісної педалі 4, головного циліндра 1, підсилювача пневмогідравлічного (ПСПГ) 22, трубопроводів і шлангів.
Робота приводу
При натисненні на педаль 4 тиск рідини, що створюється в головному циліндрі 1, через трубопровід і шланг 18, 19 підводиться до клапана управління 11 в поро- жнину Е і до порожнини Ж корпуса ПСПГ 22 (порожнина Е пов'язана з порожниною Ж внутрішнім каналом), при цьому золотник 15, долаючи зусилля поворотної пружини 14, упирається в клапан 16, перекриваючи свій внутрішній канал.
При подальшому переміщенні педалі 4 (повний хід педалі по хорді 175мм min) золотник 15 переміщає клапан 16, долаючи зусилля поворотної пружини 13, при цьому відкривається доступ стислого повітря в порожнину В, який через канал Г поступає в порожнину Б і переміщає пневмопоршень 7 (повний хід для виключен- ня зчеплення 27...31 мм), провертаючи важіль 23 – зчеплення вимикається.
Повітря з порожнини Д через канал І в корпусі ПСПГ 8 і повітряний клапан 17 виходить в атмосферу.
При відпусканні педалі зчеплення 4 тиск рідини в порожнині Е і Ж падає. Золотник 15 під дією поворотної пружини 14 повертається в початковий стан, при цьому клапан 16 перекриває доступ стислого повітря в порожнину Б, а в золотнику 15 відкривається внутрішній канал.
Стисле повітря з порожнини Б по каналу Г, внутрішній канал золотника 15, через повітряний клапан 17 виходить в атмосферу, одночасно заповнюючи повітрям порожнину Д через канал І.
Пневмопоршень 7 під дією зусилля діафрагмової пружини зчеплення повертається в початкове положення – зчеплення вмикається.
При установці важеля 23 на валик вилки вимикання зчеплення позначка 24 повинна бути суміщена з позначкою валика 25.
Встановлюється ПСПГ 22 на кронштейні і кріпиться на нижній частині важеля 23 за допомогою пальця і шплінта.
Рисунок 15 – Привід управління зчепленням:
1-головний циліндр вимкнення зчеплення; 2-болт регулювання вільного переміщення педалі зчеплення; 3-болт регулювання повного ходу педалі зчеплення; 4-педаль; 5-вилка штока; 6-гайка; 7-пневмопоршень; 8-корпус ПСПГ; 9-пружина; 10-клапан перепускний; 11-клапан управління; 12-корпус клапана; 13-пружина поворотна кла- пана; 14-пружина; 15-золотник; 16-клапан; 17-повітряний клапан; 18-трубопровід підвода рідини; 19-шланг підвода рідини; 20-трубопровід підвода повітря; 21- кронштейн кріплення ПСПГ; 22-ПСПГ; 23-важіль; 24-позначка на важелі; 25- позначка на валу вилки увімкнення зчеплення; 26-поршень; 27-манжета; 28-пружина поворотна; 29-корпус головного циліндра; 30-пробка заливного отвору; 31- компенсаційний отвір; 32-шайба спеціальна завтовшки 0,25 мм; 33-манжета поршня; 34-штовхач; 35-захисний ковпак; 36-контргайка; 37-вилка штовхача; 38-фільтр
Регулювання приводу управління зчепленням
Регулювання приводу управління зчепленням необхідно проводити в наступній послідовності:
1. Відрегулювати вільне переміщення педалі зчеплення в межах 4...8 мм, що відповідає проміжку 0,5...1,0 мм між штовхачем 34 і поршнем 26, для чого:
-вивернути верхній регулювальний болт до упору педалі 4 у кронштейн педалі;
-з'єднати вилку штовхача поршня з педаллю 4;
-легким натисненням рукою на педаль.4 вибрати проміжок між штовхачем і поршнем головного циліндра 1 і вкрутити верхній регулювальний болт 2 до упору в кронштейн педалі;
-вивернути верхній регулювальний болт 2 на 0,5-1 оборот, що відповідає вільному переміщенню гумового кінця майданчика педалі 4...8 мм, болт контрити.
2. Відрегулювати нижнім болтом 3 повний хід педалі зчеплення – 175мм min по хорді. При неможливості вищезгаданого регулювання повного ходу педалі необ- хідно його відрегулювати в наступному порядку:
-вивернути верхній регулювальний болт;
-змінити довжину штовхача поршня головного циліндра, вивертаючи його з вилки (один оборот штовхача рівний збільшенню повного ходу педалі на 6-7 мм), штовхач контрити.
Відрегулювати вільне переміщення і повний хід педалі, як вказано вище.
3. Встановити розмір С (початкове положення штока відносно ПСПГ) в межах 53...57 мм при дотриманні розміру Л = 11...30 мм (можливий розмір вивертання вилки 5 зі штока), для чого:
-розконтрити гайку 6;
-обертати пневмопоршень 7 ключем за зрізину, після чого гайку 6 законтрити. Це регулювання забезпечує хід пневмопоршня 7 в межах 27...31 мм і роботу приводу до повного зносу фрикційних накладок веденого диска. Перевірку проводити натисненням на педаль зчеплення і лінійкою визначити хід пневмопоршня 7.
У разі неможливості встановити розмір С із дотриманням розміру Л необхідно роз'єднати нижній кінець важеля 23 від вилки 5 і переставити важіль 23 на валу включення зчеплення на один шліц.
Після чого знов відрегулювати розмір С в межах 53...57 мм і перевірити повний хід штока, який повинен бути в межах 27...31 мм.
Характерною особливістю приводу зчеплення є відсутність проміжку між упорним кільцем і муфтою вимкнення зчеплення, що забезпечує роботу приводу до повного зносу накладок веденого диска зчеплення. При установці ПСПГ 22 на новий двигун (або при установці нового веденого диска) пневмопоршень 7 займає середнє положення в циліндрі. У міру зносу фрикційних накладок гідропневмопоршень переміщається вправо до упору в задню стінку циліндра. При розмірі С, який дорівнює 20 мм фрикційні накладки вимагають заміни.
Зміна робочої рідини в гідравлічній частині приводу управління зчепленням
Здійснюється в наступній послідовності:
-зняти з наконечника перепускного клапана 10 (рисунок 15) захисний ковпачок і надіти на клапан шланг для прокачування гідроприводу. Другий кінець шланга опустити в прозорий посуд для зливу рідини;
-під'єднати шланг для накачування шин одним кінцем до наконечника заливної пробки 30, а другим – до клапана контрольного виводу або до іншого джерела стислого повітря і створити в резервуарі тиск;
-відвернути на 1-2 обороти перепускний клапан 10, злити відпрацьовану рідину і продути гідросистему стислим повітрям. Під час зливу рідини натискати на педаль зчеплення для повного видалення рідини і завернути перепускний клапан;
-заповнити головний циліндр чистою гальмовою рідиною відповідно до хімотологічної карти;
-провести прокачування гідроприводу з метою видалення повітря, для чого через наконечник заливної пробки створити тиск повітря 0,3-0,6 МПа (3-6 кгс/см2) з витримкою 30 сек.;
-відвернути перепускний клапан 10 на 1/8 обороту і злити 100-150 г рідини. При необхідності долити рідину в головний циліндр, не допускаючи повного витра- чання рідини в ньому (операцію повторювати до повного видалення повітря з гідросистеми). Під час прокачування натискати педаль зчеплення;
-після закінчення прокачування долити рідину до рівня 15-20 мм нижче за верхню кромку заливного отвору головного циліндра і щільно завернути пробку;
-зняти шланги, завернути перепускний клапан 10 і надіти захисний ковпачок. Рідину, що зливається з системи гідроприводу при прокачуванні можна вико-
ристовувати тільки після її фільтрації і відстою.
Зняття приводу управління зчепленням
Зняття приводу здійснюється в наступній послідовності: Злити гальмову рідину з гідросистеми приводу, для чого:
-зняти з перепускного клапана 14 (рисунок 16) ковпачок 13 і надіти на клапан шланг для прокачування гідроприводу (у ЗІП). Другий кінець шланга опустити в посуд для зливу рідини;
-узяти із ЗІП шланг для накачування шин і під'єднати один його кінець до наконечника пробки 30 (рисунок 19), а другий – до клапана контрольного виводу (рисунок 48);
-довести тиск в пневмосистемі автомобіля до 0,6 МПа (6 кгс/см2);
-відвернути на 1-2 обороти перепускний клапан, злити відпрацьовану гальмову рідину і продути гідросистему стислим повітрям. Під час зливу гальмової рідини слід кілька разів натиснути на педаль зчеплення для повного видалення рідини.
Від'єднати трубку 18 (рисунок 15) гідроприводу від головного циліндра, розшплінтувувати і вийняти палець вилки штовхача, відвернути з кабіни гайки болтів, зняти головний циліндр 1.
Від'єднати гідро- і пневмопровід 19 і 20 від ПСПГ, від'єднати поворотну пружину, розшплінтувати і вийняти палець кріплення вилки штока до важеля 23, зняти його.
Розбирання підсилювача пневмогідравлічного
Розбирання підсилювача пневмогідравлічного здійснюється в наступній послідовності:
-закріпити підсилювач пневмогідравлічний в лещатах;
-відвернути гайку стопорну 3 (рисунок 16) і, притримуючи за зрізину гідропоршня ключем, вивернути вилку 2 разом з гайкою. Після чого відвернути бол- ти кришки 6, зняти її разом з брудоз'ємником 7;
-зняти пневмопоршень 9 у зборі. Вийняти опору 8 і манжету 10;
-зняти стопорне кільце 21, вийняти ущільнювальні кільця 32 і 34;
-відвернути болти 17 і зняти вилку 12;
-відвернути пробку 22, зняти золотник 24, кільця 25;
-відвернути пробку 33 і зняти клапан 29;
-відвернути болти 28, зняти корпус 27 і витягнути ущільнювальне кільце 11;
-зняти ковпачок 13, вивернути перепускний клапан 14, вийняти кульку 15 і вивернути сідло 16.
Збірку підсилювача пневмогідравлічного проводити в зворотній послідовності.
Рисунок 16 – Підсилювач пневмогідравлічний зчеплення:
1-корпус; 2-вилка; 3-гайка; 4-болт; 5-шайба; 6-кришка; 7-брудоз'ємник; 8-опора; 9- пневмопоршень у зборі; 10-манжета; 11-кільце ущільнювальне; 12-вилка; 13- ковпачок; 14-перепускний клапан; 15-кулька Ø 3,0; 16-сідло; 17-болт; 18-шайба; 19- кільце; 20-вікно випускне; 21-кільце стопорне; 22-пробка; 23-кільце; 24-золотник; 25-кільце; 26-пружина; 27-корпус; 28-болт; 29-клапан; 30-пружина; 31-кільце; 32- кільце ущільнювальне; 33-пробка; 34-кільце ущільнювальне; 35-втулка